Історія коктейлів

Коктейль — напій, який отримують, змішуючи декілька компонентів. Коктейлі бувають алкогольні (в якості одного або декількох інгредієнтів містять спиртні напої) та безалкогольні. Іноді вечірки, на яких розпивають коктейлі, теж називають «коктейлі».

Слово «коктейль» походить від англ. «сocktail». Точна етимологія слова невідома. Можливо, назва походить від англ. «сock tail» — «півнячий хвіст». Існує чимало як нових, так і давніх традиційних коктейлів, наприклад, пунш і фліп ведуть свою історію з XVII століття. Нікому точно невідомо, коли і за яких обставин з’явився на світ перший коктейль. Однак існує декілька легенд, які приходять на допомогу історії.

Легенди про походження коктейлів

Перша легенда — найромантичніша. Вона відноситься до 1770 року. У ті далекі часи у господаря бару, розташованого недалеко від Нью-Йорка, пропав улюблений півень. Господар оголосив, що той, хто знайде пропажу, одружиться з його донькою. Через деякий час один армійський офіцер приніс господареві бару його півня, який до того моменту встиг втратити свій хвіст. Господарю нічого не залишалося робити, як оголосити всім відвідувачам бару про майбутнє весілля. Його дочка, яка працювала в закладі батька, від хвилювання стала змішувати різні напої, які тут же почали називати «кок тейл» (cock tail) — «півнячий хвіст».

Друга легенда говорить, що в XV столітті у Франції в провінції Шаранта вже змішували вина та спиртні напої, називаючи суміш «coquetelle», тобто, «кок’тель». Від цього згодом і з’вився сам коктейль.


Фото Holiday-for-you.Ru

Третя легенда оповідає про те, що перший коктейль з’явився в Англії. А саме слово «коктейль» запозичене з лексикону любителів скачок, які називали нечистокровних коней, тобто тих, у яких змішані породи, кличкою «cock tail» через їх хвости, які стирчали, як у півнів.

Існує і ще одна історія, яка пов’язує виникнення коктейлів з власницею готелю на ім’я Бетсі Фланаган. Належить ця історія Джеймсу Фенімору Куперу. Чоловік Бетсі був убитий під час революції, і сама вона, як вважали, була однією з її героїнь. У 1779 році вона відкрила готель поруч з Йорктауном, який часто відвідували американські та французькі солдати.

Недалеко від готелю жив англієць, який вирощував курчат. Бетсі абсолютно не любила цього сусіда, але їй подобалося повторювати своїм американським і французьким відвідувачам, що одного разу вона подасть їм на стіл «англійське» смажене курча. Її гості часто дражнили її, стверджуючи, що вона ніколи цього не зробить.

Одного вечора, коли в готелі зібралося дуже багато офіцерів, Бетсі запросила їх у вітальню і подала величезне блюдо смажених курчат, нещодавно «придбаних» у англійського сусіда. Коли трапеза була закінчена, Бетсі з гостями перемістилися в готельний бар. Там вона урочисто подала всім порції популярного алкогольного напою. Кожен келих Бетсі прикрасила пером з хвоста недавно з’їдених курчат. Офіцери тричі прокричали «ура», щоб відсвяткувати «поразку» англійця. «Давайте вип’ємо ще коктейлю!» — Закричав один з офіцерів. А один французький офіцер додав: «Хай живе коктейль!», і веселощі тривали всю ніч.


Фото Dietadyukana.Ru

За іншою версією, винахідником коктейлів називають француза на ім’я Пейшо. У 1875 році він відкрив в Новому Орлеані заклад, де можна було спробувати змішані напої з бренді, гірких настоянок і цукру. Напої подавалися в незвичайних за формою келихах, які Пейшо і називав «coquetiers». Практичні американці в своєму прагненні все вимовляти скорочено, просили у бармена подати їм «сосk-tey».

Історія коктейлів

Змішаними напоями тамували спрагу ще в глибоку давнину. У стародавньому Китаї більше 3000 років тому вживали напої з натуральних ягідних соків, змішуючи їх зі снігом або льодом. Однак звичні нам коктейлі з’явилися значно пізніше.

У 1862 році, з’явився перший барменський довідник «Bon Vivant Companion or How To Mix» («Супутник цінителів або Як Змішувати»), складений Джері Томасом (Jerry Thomas), якого по праву вважають «Батьком Барменів».

Завдяки Джері коктейльні рецепти стали записувати і вони почали з’являтися в різних барменських довідниках і книгах. Крім рецептів довідник Джеррі розкрив вперше і інші професійні теми, однак він не давав порад по роботі за стійкою або з ведення барного бізнесу. Такого роду поради з’являться в майбутніх довідниках і книгах, багато з цих порад і правил доживуть і до наших днів.


Фото Twinsbar.Ru

Двадцяте століття відкрило нову епоху, яка торкнулася багатьох аспектів життя. Для барів головним нововведенням стало використання електрики. Електрика принесла користь барам у багатьох напрямках: електричне світло привабило більше відвідувачів і спростило процес прибирання, електричні генератори дозволили барам робити власний лід, а електричні компресори — газовану воду.

У 19 столітті коктейль став респектабельним. Тепер коктейлі подавали у окремих склянках і келихах. Новомодні шейкера, створені для спрощення процесу змішування інгредієнтів і нові рецептурні книги зробили популярним змішування коктейлів вдома. З’явилося більше 100 опублікованих коктейлів, які готували методами Stir або Shake і серед них своє заслужене місце зайняв новий бренд — Dry Martini, створений в 1906 році.

Незважаючи на те, що бутилювання готових коктейлів було запропоновано ще в першому барному довіднику, тільки через 60 років з’явилися в продажу готові бутильовані коктейлі (премікси).

Використання нових пляшок з більш міцного скла, винахід автоматизованих ліній розливу (1903 рік) та застосування холодильників послужило розвитку категорії преміксів і яскравий приклад їх життєстійкості, піонер бутильованих коктейлів Heublein Club Cocktails — випускається і понині.


Фото Sovetodrom.Ru

Початок популярності коктейлів

Своє справжнє сходження на Олімп слави коктейлі почали в 20-х роках минулого століття в Америці, коли вони стали улюбленим, але нелегальним алкогольним напоєм сотень тисяч любителів алкоголю, які протистояли жорсткому «сухому закону». Беззаперечна заборона на «виробництво, продаж і транспортування алкогольних напоїв» жорстко контролювала населення Америки з 1919 року, тобто з того моменту, як поправка XVIII до конституції США стала законом всупереч накладеному на неї вето президента Вудро Вільсона, і до 1933 року, коли в Сполучених Штатах Америки вживання алкогольних напоїв стало знову легальним.

У 1928 році обраний президент Герберт Гувер міг ще дозволити собі говорити про «сухий закон» як про «великий соціальний та економічний експеримент з благородними мотивами і далекосяжними цілями», але в той же час реальний стан справ сам по собі доводив зворотне — «сухий закон» зазнав повного фіаско.

Всупереч всім зусиллям поліції, митних службовців та податкових чиновників, незаконна торгівля спиртними напоями перетворилася на розгалуджений, добре організований бізнес, тісно пов’язаний з організованою злочинністю: у містах і селах по всіх Сполучених Штатах заборонені законом питні заклади, які по-англійськи називалися «speakeasy», ставали набагато популярніше барів і салунів.


Фото Yakulinar.Net

Бажаючи задовольнити запити нації і в той же час збільшити власні доходи, бутлегери змушені були налагодити власне підпільне виробництво алкогольних напоїв на додаток до тієї величезної кількості випивки, яку вони ввозили в країну з-за кордону. Незабаром це призвело до того, що вони виготовляли віскі, джин і ром жахливої якості. Крім неприємного смаку, цими напоями можна було просто-напросто отруїтися.

Популярність коктейлів швидко росла в умовах, коли власники барів по всі країні намагалися знайти кошти, щоб зробити те, що вони продавали, приємним на смак. Незабаром коктейлі стали «останнім криком моди», і вправні бармени ставали живими легендами завдяки винайденими ними рецептами коктейлів.

Зі Сполучених Штатів Америки мода на коктейлі поширилася за океан, до Європи. Перебуваючи в Нью-Йорку, покуштувати справжній коктейль можна було в знаменитому свого часу барі готелю «Святий Реджі». У Лондоні подібними закладами були «Американський бар» в готелі «Савой» і бар «Ріволі» в готелі «Ріц». У Парижі, як і у Венеції, любителі коктейлів відвідували «Херріс бар», причому паризький був одним з найулюбленіших барів Ернеста Хемінгуея. Не відставав і колоніальний Схід: в самому серці Сінгапуру знаходився «Лонг бар» в готелі «Реффлс», той самий, в якому народився безсмертний коктейль «Сінгапурський слінг».

Дуже швидко стала модною ідея «коктейльних вечірок». Вони негайно стали такими ж неодмінними атрибутами життя тодішньої «золотої молоді», як джаз, чарльстон і розкішні мундштуки. Адже саме молодь раніше за всіх полюбила змішані напої. Старше покоління було цілком задоволене звичним хересом в якості традиційного аперитиву перед обідом.

Можна припустити, що перші коктейлі були приготовлені на основі джина, який мав у той час сильний солодкуватий присмак, який було краще сховати в суміші з іншими напоями. А перші рецепти коктейлів, що збереглися до наших днів, відносяться до другої половини XIX століття, наприклад, «Martini», «Daiquiri» і «Manhattan».


Фото Derzhis.Ru

Свій справжній розвиток коктейлі отримали в 1920-1930-х роках, коли були придумані багато класичних коктейлів, які сьогодні користуються великим успіхом у барах світу. У ті часи в Парижі з’явилися «Bloody Mary» та «Side Car», в Італії — «Americano» і «Negroni». Коктейлі називали «American Drinks», оскільки їх готували для американців, які шукали за кордоном відчуття, заборонені в своїй країні. Сьогодні мода на коктейлі повертається з новою силою, чому сприяє поява нових лікерів, незвичайних ароматів і екзотичних плодів.

У паризькому закладі «Harry’s New York Bar» стверджують, що багато класичних коктейлів були створені саме тут в першій половині минулого століття. Однак не всі з цим згодні, вважаючи, що бар поставив своє ім’я і на деякі чужі творіння. Точно одне: коктейль «White Lady» дійсно був придуманий Харрі Мак-Елоном, який спочатку працював тут барменом, а пізніше став господарем закладу. Ціла мережа «Harry’s Bar» була відкрита в різних містах світу. Але з них тільки «Harry’s Bar» у Венеції дав народження довговічним витворам, наприклад, коктейлю «Bellini».

Алкогольні коктейлі

Алкогольний коктейль — напій, до складу якого входить один або декілька видів алкогольних напоїв. Як правило, алкогольні коктейлі виготовляються в барі професійним барменом. Серед алкогольних коктейлів виділяють три великі групи, хоча такий підрозділ не є вичерпним, і багато коктейлів можуть не зараховуватися до жодної з цих груп.

Аперитиви (фр. Apéritif, від лат. «аperīre» — «відкривати») — коктейлі, які традиційно подають перед їжею для апетиту. Як правило, ця група коктейлів більш міцна. Найбільш відомі з них: «Dry Martini» (Драй Мартіні), «Manhattan» (Манхеттен). Сюди ж можна віднести «Kir» (Кір). Вермути та біттери добре підходять для таких змішаних напоїв. Вони входять до складу коктейлів «Americano» (Американо), «Negroni» (Негроні) та інших.

Діджестіви (від лат. «digestivus» — «засіб, який сприяє травленню») — коктейлі, які прийнято пити під час або після їжі. Це, як правило, солодкі або кислі напої. Діжестіви досить міцні коктейлі, часто містять коньяк або кавовий лікер. Серед них — «White Russian» («Білий Росіянин») і «Alexander» (Олександр).


Фото Usiter.Com

Лонг-дрінк (англ. «long drink» — «довгий ковток») — освіжаючі коктейлі, які подаються великими порціями, як правило з льодом.

Хот-Дрінк (англ. «hot drink» — «гарячий ковток») — гарячі коктейлі. Можуть мати різний обсяг (від 6 сантилітра і більше) і різну міцність (від 12 до 35%).

Існує безліч видів як традиційних, так і недавно отримавших популярність або виділених в окрему групу коктейлів: пунш, фліп, хайболл, кобблер, колінз, джулеп (англ. Julep), коктейлі сауер, коктейлі у вигляді шарів, егг-ног та інші. З часом склад різних видів коктейлів часто змінювався, так егг-ног відрізнявся від фліпа додаванням вершків, але в останні десятиліття вершки увійшли і в рецептуру коктейлів, які відносяться до фліпів.

Крім конкретних видів, коктейлі можуть класифікуватися за основним алкогольним інгредієнтом, наприклад, коктейлі на основі горілки, джина, віскі, бренді, текіли, рому, лікерів, вина, ігристого вина, а також пива.

Алкогольні коктейлі роблять здебільшого на основі міцних видів алкогольних напоїв, наприклад, джина, віскі або рому. Останнім часом набирають популярність коктейлі на основі горілки і текіли. Менш поширені коктейлі на основі вина або пива. Крім цього, в якості інгредієнтів використовуються різні лікери, соки, молоко або вершки, а також різні смакові добавки — мед, спеції, соуси і т.д.

На відміну від інших змішаних напоїв, у рецептурах коктейлів не прийнято вказувати точну кількість всіх компонентів. Призводять тільки пропорції основних частин, наприклад, 1/2, 1/4, 3/4 і т.д. Обсяг однієї порції коктейлю, як правило, не перевищує 75-100 мл, виключенням є тільки лонгдрінки.


Фото Hochu.Ua

Залежно від того, наскільки легко перемішуються між собою інгредієнти, які входять до складу коктейлю, для приготування найчастіше використовують такі способи: змішування в шейкері (shake), змішування в блендері (blend), приготування в склянці для змішування (stir), приготування безпосередньо в келиху (build in glass).

Прийоми обробки компонентів: фільтрування коктейлю (strain), застосування мадлера, щоб розім’яти компоненти (muddle). Часто келихи з коктейлями прикрашають скибочкою цитрусових або інших фруктів. При розпиванні найчастіше користуються соломинкою.

Безалкогольні коктейлі

Серед безалкогольних коктейлів найбільш поширені молочні коктейлі і коктейлі на основі соків. Загальноприйнятим позначенням для безалкогольних версій коктейлів є Невинний або Віржин (англ. Virgin), наприклад, «Віржин Колада» або «Віржин Маріа» — безалкогольні версії «Піна Колада» та К"ривавої Мері«.

Моктейль (mocktail) — це популярна нова назва безалкогольних коктейлів. Назва представляє собою комбінацію слів «mock» — «удаваний, уявний, помилковий» і «cocktail» (коктейль). Назва найбільш популярна в Індії та США.

Монінад — популярна в США назва суміші содової і сиропу. Походить від назви відомої фірми-виробника сиропів — Monin.


Фото Beautypic.Ru
За матеріалами Ru.Wikipedia.Org, Cocktailportal.Com.Ua
Головне фото Alky.Su