Пирог. Рецепты

Історія виникнення пирога

Вважається, що винайшли пиріг греки. Вони загортали шматок м’яса в тісто, щоб воно виходило більш смачним і соковитим. Хоча історичні корені пирога тягнуться ще до стародавнім єгиптянам, які додавали в тісто фрукти, горіхи і мед. За греками ініціативу підхопили римляни і стали додавати в начинку морепродукти і різні види м’яса. Саме вони і поширили пироги по всій Європі.

Зважаючи на сформовані традиції, деякі пироги подають на стіл тільки до певних страв. Під час свят і різних обрядів готувалися спеціальні пироги. Наприклад, в старовину під час певних свят пекли фігурку корови з тіста. Поступово видозмінюючись, до нас такий пиріг дійшов як коровай. Ритуальні функції пирога у слов’ян багато в чому аналогічні функціям інших видів обрядового хліба, зокрема, коржику, короваю, булочці, млинцям, пряникам.

У східних і західних слов’ян зустрічаються переважно пироги з солодкою начинкою (словацк. kolač, чеш. trnkáč, trnčák, tvarožňák, польск. ciasto, makowiec, в.-луж. tykanc и др.), у південних слов’ян — тільки з листкового тіста і часто смажені (болг. баница, тутманик, зелник, тиквеник, мазник, млин, корница, смидал, сербохорв. гибаница, тиквеник, бурек, баклава, словен. potica, štrukelj и др.).

У давнину пироги на Русі пекли з темного і житнього борошна — вони були доступні для повсякденного їжі і для столу небагатих людей. Пшеничні ж пироги їли тільки на свята і в багатих будинках. За деякими джерелами, у меню царів і князів можна знайти найрізноманітніші пироги, які були головними стравами на столі.